намічувати

Намічувати, -чую, -єш

сов. в. намітити, -мічу, -тиш, гл.

1) Намѣчать, намѣтить, отмѣчать, отмѣтить.

2) Замѣчать, замѣтить, примѣчать, примѣтить.

Значення в інших словниках

1. намічувати — намі́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. намічувати — див. намічати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. намічувати — НАМІ́ЧУВАТИ див. наміча́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. намічувати — НАМІ́ЧУВАТИ див. наміча́ти.  Словник української мови в 11 томах