намічувати —
див. намічати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
намічувати —
НАМІ́ЧУВАТИ див. наміча́ти.
Словник української мови у 20 томах
намічувати —
НАМІ́ЧУВАТИ див. наміча́ти.
Словник української мови в 11 томах
намічувати —
Намічувати, -чую, -єш сов. в. намітити, -мічу, -тиш, гл. 1) Намѣчать, намѣтить, отмѣчать, отмѣтить. 2) Замѣчать, замѣтить, примѣчать, примѣтить.
Словник української мови Грінченка