напередовець напередо́вець -вця, ч., заст. Який іде спереду, на чолі. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках напередовець — Напередо́вець, -вця м. Передовой, впереди идущій. Словник української мови Грінченка