наперед
напере́д
присл.
1》 У напрямку перед собою; уперед; прот. назад.
2》 За якийсь час до чого-небудь: заздалегідь.
|| рідко. Спочатку, передусім.
3》 у знач. прийм., з род. в. Уживається для позначення предметів, осіб, попереду яких відбувається дія.
Задом наперед — див. задом.
Великий тлумачний словник сучасної української мови