наперегони

наперего́ни

навперегони, присл.

Намагаючись перегнати, випередити один одного, кого-, що-небудь у бігу, в їзді і т. ін.

|| перен. Намагаючись перевершити, перемогти один одного в чому-небудь.

Значення в інших словниках

1. наперегони — наперего́ни прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. наперегони — див. наввипередки  Словник синонімів Вусика
3. наперегони — Навзаводи, навипередки  Словник чужослів Павло Штепа
4. наперегони — НАПЕРЕГО́НИ, НАВПЕРЕГО́НИ, присл. Намагаючись перегнати, випередити один одного, кого-, що-небудь у бігу, в їзді і т. ін. По кам'яній вулиці міста наперегони мчали повні пасажирів одутлі автобуси й легкові машини (П.  Словник української мови у 20 томах
5. наперегони — НАВВИ́ПЕРЕДКИ (намагаючись перегнати один одного в бігу, плаванні і т. ін.), НАПЕРЕГО́НИ (НАВПЕРЕГО́НИ), НАВПЕРЕГІ́Н розм., ВПЕРЕГІ́Н (УПЕРЕГІ́Н) розм., НАВЗА́ВОДИ розм., НАВПЕРЕ́ЙМИ розм.  Словник синонімів української мови
6. наперегони — НАПЕРЕГО́НИ, НАВПЕРЕГО́НИ, присл. Намагаючись перегнати, випередити один одного, кого-, що-небудь у бігу, в їзді і т. ін. По кам’яній вулиці міста наперегони мчали повні пасажирів одутлі автобуси й легкові машини (Панч, II, 1956, 76); — Як хочете...  Словник української мови в 11 томах