напереріз

наперері́з

присл.

1》 Намагаючись перетнути що-небудь під час руху.

2》 у знач. прийм., з дав. в. Уживається з назвою осіб, предметів, шлях яких намагається перетнути суб'єкт дії.

Значення в інших словниках

1. напереріз — наперері́з прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. напереріз — НАПЕРЕРІ́З, присл. 1. Намагаючись пересікти під час руху що-небудь (дорогу, стежку, річку і т. ін.); поперек. Гуменний гріб напереріз, беззвучно розколюючи веслом тонку блакить чистого неба, відображеного у воді (О.  Словник української мови у 20 томах
3. напереріз — НАВПЕРЕ́ЙМИ присл. і в знач. прийм., НАПЕРЕРІ́З, НАВПЕРЕХРЕ́СТ розм. (при дієсловах руху: приблизно перпендикулярно перетинаючи лінію руху кого-, чого-небудь). Навперейми льодом мчали вже гусари пана ротмістра Гулевича (Я.  Словник синонімів української мови
4. напереріз — НАПЕРЕРІ́З, присл. 1. Намагаючись пересікти що-небудь під час руху. Гуменний гріб напереріз, беззвучно розколюючи веслом тонку блакить чистого неба, відображеного у воді (Гончар, І, 1954, 436); Зрозумівши Лесин маневр, Юрій пішов напереріз.  Словник української мови в 11 томах