наплутаний

наплу́таний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до наплутати.

|| наплутано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. наплутаний — наплу́таний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. наплутаний — НАПЛУ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до наплу́тати. Забивало дух. Його оточили молоді студентки, він фундував коктейлі, відбивався від танців, мав облиту вином білу маніжку...  Словник української мови у 20 томах
3. наплутаний — НАПЛУ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наплу́тати; // наплу́тано, безос. присудк. сл. — Тут щось таки добре наплутано. Цей клятий дідок мастак крутити гудзики (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 74).  Словник української мови в 11 томах