наплутаний

НАПЛУ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наплу́тати;

// наплу́тано, безос. присудк. сл.

— Тут щось таки добре наплутано. Цей клятий дідок мастак крутити гудзики (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 74).

Значення в інших словниках

1. наплутаний — наплу́таний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. наплутаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до наплутати. || наплутано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наплутаний — НАПЛУ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до наплу́тати. Забивало дух. Його оточили молоді студентки, він фундував коктейлі, відбивався від танців, мав облиту вином білу маніжку...  Словник української мови у 20 томах