Великий тлумачний словник сучасної мови

напоєний

напо́єний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до напоїти.

|| напоєно, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. напоєний — напо́єний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. напоєний — НАПО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до напої́ти. Як вийдуть гості з хати, то хлопці зараз і підводять їм коней, напоєних, нагодованих і осідланих (О. Стороженко); Тепле повітря навкруги було напоєне густими пахощами степових квітів (О.  Словник української мови у 20 томах
  3. напоєний — Напо́єний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. напоєний — НАПО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до напої́ти. Як вийдуть гості з хати, то хлопці зараз і підводять їм коней, напоєних, нагодованих і осідланих (Стор.  Словник української мови в 11 томах