напрасник

напра́сник

-а, ч., діал.

Задирака; кривдник.

Значення в інших словниках

1. напрасник — напра́сник іменник чоловічого роду, істота діал.  Орфографічний словник української мови
2. напрасник — див. брехливий  Словник синонімів Вусика
3. напрасник — НАПРА́СНИК, а, ч., діал. Задирака; кривдник. Відчепися, напраснику, я не була на празнику (Номис).  Словник української мови у 20 томах
4. напрасник — КРИ́ВДНИК (той, хто робить комусь кривду), ОБИ́ДНИК рідше, НАПРА́СНИК діал., ОБРА́ЗНИК діал.; НАПА́ДНИК (той, хто нападає, чіпляється, щоб скривдити). Почалися позви, судова тяганина.  Словник синонімів української мови
5. напрасник — НАПРА́СНИК, а, ч., діал. Задирака; кривдник. Відчепися, напраснику, я не була на празнику (Номис, 1864, № 2805).  Словник української мови в 11 томах
6. напрасник — Напрасник, -ка м. Обидчикъ, задира. Одчепися, напраснику, я не була на празнику. Ном. № 2805.  Словник української мови Грінченка