напрасник

Напрасник, -ка

м. Обидчикъ, задира. Одчепися, напраснику, я не була на празнику. Ном. № 2805.

Значення в інших словниках

1. напрасник — напра́сник іменник чоловічого роду, істота діал.  Орфографічний словник української мови
2. напрасник — див. брехливий  Словник синонімів Вусика
3. напрасник — -а, ч., діал. Задирака; кривдник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. напрасник — НАПРА́СНИК, а, ч., діал. Задирака; кривдник. Відчепися, напраснику, я не була на празнику (Номис).  Словник української мови у 20 томах
5. напрасник — КРИ́ВДНИК (той, хто робить комусь кривду), ОБИ́ДНИК рідше, НАПРА́СНИК діал., ОБРА́ЗНИК діал.; НАПА́ДНИК (той, хто нападає, чіпляється, щоб скривдити). Почалися позви, судова тяганина.  Словник синонімів української мови
6. напрасник — НАПРА́СНИК, а, ч., діал. Задирака; кривдник. Відчепися, напраснику, я не була на празнику (Номис, 1864, № 2805).  Словник української мови в 11 томах