напролом

напроло́м

присл., розм.

1》 Не зважаючи на перешкоди або енергійно їх переборюючи (під час руху вперед).

2》 перен. Не зважаючи на умови, обставини (для досягнення мети).

|| Відверто, не криючись.

Значення в інших словниках

1. напролом — напроло́м прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. напролом — див. жваво  Словник синонімів Вусика
3. напролом — Пробоєм  Словник чужослів Павло Штепа
4. напролом — НАПРОЛО́М, присл., розм. 1. Незважаючи на перешкоди або енергійно їх переборюючи (під час руху вперед). Ось він уже й бачить болгарина, що напролом біжить через кущі, низько пригнувши голову (В.  Словник української мови у 20 томах
5. напролом — іти́ / піти́ напроло́м. Переборюючи всі перешкоди, діяти рішуче, всупереч кому-, чому-небудь. Коли Катерина щось вирішувала — ніщо вже не могло її зупинити. Вона не визнавала ніяких перешкод, йшла напролом і добивалася свого (Л. Первомайський).  Фразеологічний словник української мови
6. напролом — НАВПРОСТЕ́ЦЬ (НАПРОСТЕ́ЦЬ) (найкоротшим шляхом по прямій лінії), НАПРЯМКИ́ (НАВПРЯМКИ́), ПО ПРЯМІ́Й, НАПРЯМЕ́ЦЬ (НАВПРЯМЕ́ЦЬ) розм., НАВПРЯМЦІ́ розм., НА́ВПРОСТ розм., НАВПРОШКИ́ розм., ПРЯМЦЕ́М розм., ПРАВЦЕ́М діал.  Словник синонімів української мови
7. напролом — НАПРОЛО́М, присл., розм. 1. Незважаючи на перешкоди або енергійно їх переборюючи (під час руху вперед). Ось він уже й бачить болгарина, що напролом біжить через кущі, низько пригнувши голову (Кучер, Голод, 1961, 366)...  Словник української мови в 11 томах