Великий тлумачний словник сучасної мови

напрямлятися

напрямля́тися

-яюся, -яєшся, недок., напрямитися, -млюся, -мишся; мн. напрямляться; док.

Іти, рухатися в якому-небудь напрямі.

|| розм. Спрямовуватися куди-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. напрямлятися — напрямля́тися дієслово недоконаного виду іти, рухатися в якому-небудь напрямі  Орфографічний словник української мови
  2. напрямлятися — НАПРЯМЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., НАПРЯМИ́ТИСЯ, млю́ся, ми́шся; мн. напря́мляться; док. Іти, рухатися в якому-небудь напрямі. – А що вам? – спитався він, напрямляючись до прохожих (Панас Мирний); // з інфін.  Словник української мови у 20 томах
  3. напрямлятися — НАПРЯМЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., НАПРЯМИ́ТИСЯ, млю́ся, ми́шся; мн. напря́мляться; док. Іти, рухатися в якому-небудь напрямі. — А що вам? — спитався він, напрямляючись до прохожих (Мирний, IV, 1955, 206); // розм. Спрямовуватися куди-небудь.  Словник української мови в 11 томах