напрямлятися

НАПРЯМЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., НАПРЯМИ́ТИСЯ, млю́ся, ми́шся; мн. напря́мляться; док. Іти, рухатися в якому-небудь напрямі.

— А що вам? — спитався він, напрямляючись до прохожих (Мирний, IV, 1955, 206);

// розм. Спрямовуватися куди-небудь.

Пилипко не спав, лежав тихо; широко розкриті очі напрямилися в куток печі (Мирний, IV, 1955, 292).

Значення в інших словниках

1. напрямлятися — напрямля́тися дієслово недоконаного виду іти, рухатися в якому-небудь напрямі  Орфографічний словник української мови
2. напрямлятися — -яюся, -яєшся, недок., напрямитися, -млюся, -мишся; мн. напрямляться; док. Іти, рухатися в якому-небудь напрямі. || розм. Спрямовуватися куди-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. напрямлятися — НАПРЯМЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., НАПРЯМИ́ТИСЯ, млю́ся, ми́шся; мн. напря́мляться; док. Іти, рухатися в якому-небудь напрямі. – А що вам? – спитався він, напрямляючись до прохожих (Панас Мирний); // з інфін.  Словник української мови у 20 томах