напрямлятися

НАПРЯМЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., НАПРЯМИ́ТИСЯ, млю́ся, ми́шся; мн. напря́мляться; док.

Іти, рухатися в якому-небудь напрямі.

– А що вам? – спитався він, напрямляючись до прохожих (Панас Мирний);

// з інфін. Готуватися, збиратися прямувати куди-небудь.

На другий день він знов перед вечором зняв скрипку з кілочка й напрямився йти до школи (І. Нечуй-Левицький);

Пистина Іванівна напрямилася стріти незнайомку ще гостю. Почалося знайомлення (Панас Мирний);

// розм. Спрямовуватися куди-небудь.

Пилипко не спав, лежав тихо; широко розкриті очі напрямилися в куток печі (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. напрямлятися — напрямля́тися дієслово недоконаного виду іти, рухатися в якому-небудь напрямі  Орфографічний словник української мови
2. напрямлятися — -яюся, -яєшся, недок., напрямитися, -млюся, -мишся; мн. напрямляться; док. Іти, рухатися в якому-небудь напрямі. || розм. Спрямовуватися куди-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. напрямлятися — НАПРЯМЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., НАПРЯМИ́ТИСЯ, млю́ся, ми́шся; мн. напря́мляться; док. Іти, рухатися в якому-небудь напрямі. — А що вам? — спитався він, напрямляючись до прохожих (Мирний, IV, 1955, 206); // розм. Спрямовуватися куди-небудь.  Словник української мови в 11 томах