напувальник

напува́льник

-а, ч.

Той, хто когось напуває.

Значення в інших словниках

1. напувальник — напува́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. напувальник — НАПУВА́ЛЬНИК, а, ч. 1. Працівник, зайнятий напуванням свійських тварин, птиці і т. ін. 2. Невеликий чайник з напівзакритим верхом для напування лежачих хворих. Подбав Танцюра й про воду, й про напувальник, і про те, щоб була в ньому огорнута марлею ложка.  Словник української мови у 20 томах