напувальник
напува́льник
-а, ч.
Той, хто когось напуває.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- напувальник — напува́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- напувальник — НАПУВА́ЛЬНИК, а, ч. 1. Працівник, зайнятий напуванням свійських тварин, птиці і т. ін. 2. Невеликий чайник з напівзакритим верхом для напування лежачих хворих. Подбав Танцюра й про воду, й про напувальник, і про те, щоб була в ньому огорнута марлею ложка. Словник української мови у 20 томах