напувальник

напува́льник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напувальник — -а, ч. Той, хто когось напуває. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. напувальник — НАПУВА́ЛЬНИК, а, ч. 1. Працівник, зайнятий напуванням свійських тварин, птиці і т. ін. 2. Невеликий чайник з напівзакритим верхом для напування лежачих хворих. Подбав Танцюра й про воду, й про напувальник, і про те, щоб була в ньому огорнута марлею ложка. Словник української мови у 20 томах