напускатися

напуска́тися

-аюся, -аєшся, недок., напуститися, -ущуся, -устишся, док., розм.

1》 Нападати на кого-, що-небудь.

|| Накидатися на кого-небудь із докорами, лайкою і т. ін.

2》 Раптово посилюватися (про дощ).

3》 Нахмурюватися, насуплюватися (про обличчя, брови і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. напускатися — напуска́тися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. напускатися — див. НАКИДАТИСЯ, НАПАДАТИ; дк. НАПУСТИТИСЯ, (як звір) визвіритися.  Словник синонімів Караванського
3. напускатися — див. задиратися; чіплятися  Словник синонімів Вусика
4. напускатися — НАПУСКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАПУСТИ́ТИСЯ, ущу́ся, у́стишся, док., розм. 1. Нападати на кого-, що-небудь. Натиснули і напустились, Рутульці кинулись на вал, Троянці, як чорти, озлились. Рутульців били наповал (І.  Словник української мови у 20 томах
5. напускатися — НАКИ́НУТИСЯ на кого (раптово почати лаяти, сварити, звинувачувати кого-небудь, докоряти комусь), НАПА́СТИСЯ розм., НАПУСТИ́ТИСЯ розм., НАСИ́ПАТИСЯ розм., НАЛЕТІ́ТИ підсил. розм., НАКОТИ́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
6. напускатися — НАПУСКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАПУСТИ́ТИСЯ, ущу́ся, у́стишся, док., розм. 1. Нападати на кого-, що-небудь. Натиснули і напустились, Рутульці кинулись на вал. Троянці, як чорти, озлились. Рутульців били наповал (Котл.  Словник української мови в 11 томах