Великий тлумачний словник сучасної мови

нарахувати

нарахува́ти

див. нараховувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. нарахувати — нарахува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. нарахувати — НАРАХУВА́ТИ див. нарахо́вувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. нарахувати — РАХУВА́ТИ (називати числа в послідовному порядку; визначати кількість, суму), ЛІЧИ́ТИ, ВИЛІ́ЧУВАТИ, ЗЛІ́ЧУВАТИ розм., ЧИ́СЛИТИ розм.; ПЕРЕРАХО́ВУВАТИ (встановлювати кількість когось, чогось). — Док.: порахува́ти, зрахува́ти діал.  Словник синонімів української мови
  4. нарахувати — НАРАХУВА́ТИ див. нарахо́вувати.  Словник української мови в 11 томах
  5. нарахувати — Нарахува́ти, -хую, -єш гл. Насчитать.  Словник української мови Грінченка