нароблений

наро́блений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до наробити.

Значення в інших словниках

1. нароблений — наро́блений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. нароблений — НАРО́БЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до нароби́ти 1. У куток он той поставте... Мордою в куток, як кота у нароблену ним гидь на глині... Ач, бач, що собі узяв у голову... (Т. Осьмачка); // наро́блено, безос. пред.  Словник української мови у 20 томах