народолюбний

народолю́бний

-а, -е.

Який любить народ, з любов'ю ставиться до нього.

Значення в інших словниках

1. народолюбний — народолю́бний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. народолюбний — НАРОДОЛЮ́БНИЙ, а, е. Який любить народ, з любов'ю ставиться до нього. Народолюбний учитель шкіл став на заваді різним прислужникам та чиновникам (із журн.); // В основі якого покладено народолюбство.  Словник української мови у 20 томах
3. народолюбний — Народолю́бний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. народолюбний — НАРОДОЛЮ́БНИЙ, а, е. Який любить народ, з любов’ю ставиться до нього.  Словник української мови в 11 томах
5. народолюбний — Народолю́бний, -а, -е Любящій народъ. Желех.  Словник української мови Грінченка