насаджувати

наса́джувати

I -ую, -уєш, недок., насадити, -саджу, -садиш, насаджати, -аю, -аєш і розм. насадовити, -довлю, -довиш; мн. насадовлять; док., перех.

1》 Проводити посадку, садити певну кількість чого-небудь (про рослини).

|| Садити у великій кількості.

2》 тільки док. Помістити куди-небудь у певній кількості.

3》 перен. Насильно впроваджувати, поширювати, розвивати що-небудь (ідеї, погляди і т. ін.).

II -ую, -уєш, недок., насадити, -саджу, -садиш, док., перех.

1》 Насовуючи, накладаючи, міцно надівати на що-небудь.

2》 розм. Надівати, натягати що-небудь (на голову, палець і т. ін.).

3》 Накладати, настромлювати на що-небудь.

Значення в інших словниках

1. насаджувати — наса́джувати 1 дієслово недоконаного виду садити в певній кількості; насильно впроваджувати розм. наса́джувати 2 дієслово недоконаного виду надівати, натягати, настромлювати  Орфографічний словник української мови
2. насаджувати — 1. (зело) садити; (людей) садовити; П. (ідеї) примусово впроваджувати <�прищеплювати, ширити>; 2. (на голову) натягати, надівати, накладати; (на щось гостре) настромлювати, наколювати, нашпилювати, наштрикувати.  Словник синонімів Караванського
3. насаджувати — НАСА́ДЖУВАТИ¹, ую, уєш, недок., НАСАДИ́ТИ, саджу́, са́диш, НАСАДЖА́ТИ, а́ю, а́єш і розм. НАСАДОВИ́ТИ, довлю́, до́виш; мн. насадо́влять; док. 1. що, чого. Проводити посадку, садити певну кількість чого-небудь (про рослини).  Словник української мови у 20 томах
4. насаджувати — ЗАПРОВА́ДЖУВАТИ (уводити щось нове в дію, у практику і т. ін.), ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), УВО́ДИТИ (ВВО́ДИТИ), ЗАВО́ДИТИ, УСТАВЛЯ́ТИ (ВСТАВЛЯ́ТИ) заст., НАСТАНОВЛЯ́ТИ заст. (якісь звичаї, порядки і т. ін.); НАСА́ДЖУВАТИ, НАСАДЖА́ТИ (насильно).  Словник синонімів української мови
5. насаджувати — Наса́джувати, -са́джую, -джуєш; насади́ти, -саджу́, -са́диш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. насаджувати — НАСА́ДЖУВАТИ¹, ую, уєш, недок., НАСАДИ́ТИ, саджу́, са́диш, НАСАДЖА́ТИ, а́ю, а́єш і розм. НАСАДОВИ́ТИ, довлю́, ло́виш; мн. насадо́влять; док., перех. 1. Проводити посадку, садити певну кількість чого-небудь (про рослини).  Словник української мови в 11 томах
7. насаджувати — Насаджувати, -джую, -єш сов. в. насадити, -джу, -диш, гл. 1) Насаживать, насадить. Один чоловік насадив виноградник. Єв. Л. XX. 9. 2) Надѣвать, надѣть, насаживать, насадить. (Вітряк) видумав чорт.  Словник української мови Грінченка