наскрібати

наскріба́ти

-аю, -аєш, недок., наскребти, -бу, -беш, док.

1》 перех. Скребучи, збирати що-небудь у якій-небудь кількості.

2》 перех. Скребучи, приготовляти в подрібненому вигляді яку-небудь кількість чогось.

3》 перех. Зчищаючи, зшкрябуючи що-небудь з поверхні, приготовляти певну кількість чогось. Наскребти картоплі.

4》 перех., перен., розм. Насилу діставати, збирати, відкладати певну кількість чого-небудь.

5》 тільки док., перех. і неперех., перен., розм. Написати невміло, нерозбірливим почерком; надряпати.

Значення в інших словниках

1. наскрібати — наскріба́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. наскрібати — НАСКРІБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАСКРЕБТИ́, бу́, бе́ш, док. 1. чого. Скребучи, збирати що-небудь у якій-небудь кількості. Наскребти борошна в засіку. 2. чого. Скребучи, подрібнювати яку-небудь кількість чогось.  Словник української мови у 20 томах
3. наскрібати — НАСКРІБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАСКРЕБТИ́, бу́, бе́ш, док. і. перех. Скребучи, збирати що-небудь у якій-небудь кількості. Наскребти борошна в засіку. 2. перех. Скребучи, приготовляти в подрібненому вигляді яку-небудь кількість чогось.  Словник української мови в 11 томах