Великий тлумачний словник сучасної мови

наслання

насла́ння

-лання, с.

1》 Дія за знач. наслати I 2).

2》 Те, що, за народними уявленнями, роблять злі сили, щоб спокусити, обманути кого-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. наслання — насла́ння́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. наслання — див. біда  Словник синонімів Вусика
  3. наслання — НАСЛА́ННЯ́, я, с. Дія за знач. насла́ти¹. Проміняли [військові старшини] достатнє багате життя .. і пошанівку [пошанівок] на гіркий хліб вигнання, на тортури і наслання в сибірські нетрі (М. Грушевський); * У порівн. Тихий степовий городок ..  Словник української мови у 20 томах
  4. наслання — НАСЛА́ННЯ́ (за народними уявленнями, те, що роблять "злі сили", щоб спокусити, обманути кого-небудь, заподіяти якесь нещастя), НА́ПУСК, НА́ПУСТ, ПРИСТРІ́Т, УРО́КИ (ВРО́КИ) мн.  Словник синонімів української мови
  5. наслання — НАСЛА́ННЯ́, я, с. 1. Дія за знач. насла́ти¹2. *У порівн. Тихий степовий городок.. тепер виник на нашому шляху як наслання чогось недоброго й зловіщого (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 7).  Словник української мови в 11 томах