наслідуваний

наслі́дуваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до наслідувати.

Значення в інших словниках

1. наслідуваний — наслі́дуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. наслідуваний — НАСЛІ́ДУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до наслі́дувати. Що се за нова повість Кониського? Початок – живцем наслідуваний Щедрін (І. Франко); Королева відчувала невічну стійкість наслідуваного нею престолу (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
3. наслідуваний — НАСЛІ́ДУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до наслі́дувати. Королева відчувала невічну стійкість наслідуваного нею престолу (Ле, Право.., 1957, 194).  Словник української мови в 11 томах