Великий тлумачний словник сучасної мови

насобачитися

насоба́читися

-чуся, -чишся, док., фам.

Навчитися вправно що-небудь робити, набути навику в чомусь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. насобачитися — насоба́читися дієслово доконаного виду фам.  Орфографічний словник української мови
  2. насобачитися — див. звикати  Словник синонімів Вусика
  3. насобачитися — НАСОБА́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., чого, рідко чому і без дод. або з інфін., фам. Навчитися вправно робити що-небудь, набути навику в чомусь. Тицьнув [Микола] пальцем вперед і витягнув з кобура пістоля, яким справно насобачився володіти (М.  Словник української мови у 20 томах
  4. насобачитися — НАВЧИ́ТИСЯ (НАУЧИ́ТИСЯ рідко) чого, з інфін., із сполучним сл. як (набути певних знань, навичок, уміння що-небудь робити), ВИ́ВЧИТИСЯ чого і з інфін.; ПІДКУВА́ТИСЯ з чого, в чому і без додатка, розм.  Словник синонімів української мови
  5. насобачитися — НАСОБА́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., фам. Навчитися вправно що-небудь робити, набути навику в чомусь. Підводячись, примружив [Карпо Кирилович] на Сергія хитре око: — А ти таки на мотузках добре насобачився (Мушк.  Словник української мови в 11 томах