Значення в інших словниках
-
насторошувати —
Насторо́шувати: — висувати, стовбичити [16]
Словник з творів Івана Франка
-
насторошувати —
насторо́шувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
насторошувати —
див. настовбурчувати
Словник синонімів Вусика
-
насторошувати —
НАСТОРО́ШУВАТИ див. насторо́чувати.
Словник української мови у 20 томах
-
насторошувати —
Насторо́ш[ч]увати, -ро́ш[ч]ую, -ро́ш[ч]уєш (вуха); насторо́ш[ч]ити, -ро́ш[ч]у, -ро́ш[ч]иш; насторо́ш[ч], -ро́ш[ч]те
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
насторошувати —
НАСТОРО́ШУВАТИ див. насторо́чувати.
Словник української мови в 11 томах
-
насторошувати —
Насторошувати, -шую, -єш сов. в. насторо́шити, -шу, -шиш, гл. = насторочувати. Маруся так уші й насторошила, щоб чути все, ща будуть говорити. Кв. І. 72. (Кіт) уші насторошив. Сим. 230.
Словник української мови Грінченка