Значення в інших словниках насторошувати — Насторо́шувати: — висувати, стовбичити [16] Словник з творів Івана Франка насторошувати — насторо́шувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови насторошувати — див. настовбурчувати Словник синонімів Вусика насторошувати — див. насторочувати. Великий тлумачний словник сучасної мови насторошувати — НАСТОРО́ШУВАТИ див. насторо́чувати. Словник української мови у 20 томах насторошувати — Насторо́ш[ч]увати, -ро́ш[ч]ую, -ро́ш[ч]уєш (вуха); насторо́ш[ч]ити, -ро́ш[ч]у, -ро́ш[ч]иш; насторо́ш[ч], -ро́ш[ч]те Правописний словник Голоскевича (1929 р.) насторошувати — Насторошувати, -шую, -єш сов. в. насторо́шити, -шу, -шиш, гл. = насторочувати. Маруся так уші й насторошила, щоб чути все, ща будуть говорити. Кв. І. 72. (Кіт) уші насторошив. Сим. 230. Словник української мови Грінченка