насторошувати

Насторошувати, -шую, -єш

сов. в. насторо́шити, -шу, -шиш, гл. = насторочувати. Маруся так уші й насторошила, щоб чути все, ща будуть говорити. Кв. І. 72. (Кіт) уші насторошив. Сим. 230.

Значення в інших словниках

1. насторошувати — Насторо́шувати: — висувати, стовбичити [16]  Словник з творів Івана Франка
2. насторошувати — насторо́шувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. насторошувати — див. настовбурчувати  Словник синонімів Вусика
4. насторошувати — див. насторочувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. насторошувати — НАСТОРО́ШУВАТИ див. насторо́чувати.  Словник української мови у 20 томах
6. насторошувати — Насторо́ш[ч]увати, -ро́ш[ч]ую, -ро́ш[ч]уєш (вуха); насторо́ш[ч]ити, -ро́ш[ч]у, -ро́ш[ч]иш; насторо́ш[ч], -ро́ш[ч]те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. насторошувати — НАСТОРО́ШУВАТИ див. насторо́чувати.  Словник української мови в 11 томах