настояний

насто́яний

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до настояти II.

2》 у знач. прикм. Міцний від тривалого стояння (про вино і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. настояний — насто́яний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. настояний — НАСТО́ЯНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до насто́яти². Ром був настояний на рожевому листі (І. Нечуй-Левицький); Він нашвидку випив чарку горілки, настояної на деревії, закусив яєчнею (О. Донченко); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
3. настояний — МІЦНИ́Й (який містить у собі велику кількість розчинених речовин), СИ́ЛЬНИЙ, МІЦНЮ́ЩИЙ підсил. розм., КРІ́ПКИ́Й розм.; НАСИ́ЧЕНИЙ (який містить максимальну кількість якоїсь речовини); НАСТО́ЯНИЙ (про вино тощо — який зміцнів від тривалого стояння)...  Словник синонімів української мови
4. настояний — НАСТО́ЯНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до насто́яти². Ром був настояний на рожевому листі (Н.-Лев., III, 1956, 112); Він нашвидку випив чарку горілки, настояної на деревії, закусив яєчнею (Донч., Вибр., 1948, 273); *Образно.  Словник української мови в 11 томах