настійний

насті́йний

-а, -е.

1》 Який здійснюється з наполегливістю, завзяттям; сповнений наполегливості, завзяття.

2》 Дуже потрібний; невідкладний.

Значення в інших словниках

1. настійний — насті́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. настійний — (- потребу) НАГАЛЬНИЙ; (- прохання) НАПОЛЕГЛИВИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. настійний — НАСТІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Який здійснюється з наполегливістю, завзяттям; сповнений наполегливості, завзяття. Максим прожив у Чернігові тиждень і, незважаючи на настійні умовляння матері побути ще, став збиратися в дорогу (Н.  Словник української мови у 20 томах
4. настійний — НАПОЛЕ́ГЛИВИЙ (про дії, прагнення і т. ін. — який здійснюється з виявом завзяття, стійкості тощо); УПЕ́РТИЙ (ВПЕ́РТИЙ) (який здійснюється з наполегливістю й вимагає тривалих зусиль); НЕВТО́МНИЙ, НЕВТОМЛЕ́ННИЙ рідше...  Словник синонімів української мови
5. настійний — НАСТІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Який здійснюється з наполегливістю, завзяттям; сповнений наполегливістю, завзяттям. Максим прожив у Чернігові тиждень і, незважаючи на настійні умовляння матері побути ще, став збиратися в дорогу (Рибак, Час..  Словник української мови в 11 томах