насінник
насі́нник
-а, ч.
1》 Рослина, плід рослини, а також зерна, бульби і т. ін., залишені на насіння.
|| Дерево, залишене за суцільного вирубування лісу для обсіменіння лісосік.
2》 Ділянка, відведена для вирощування рослин на насіння разом із такими рослинами.
3》 Фахівець із насінництва.
Великий тлумачний словник сучасної української мови