натовчений

нато́вчений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до натовкти 1), 2).

|| натовчено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. натовчений — нато́вчений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. натовчений — НАТО́ВЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до натовкти́ 1, 2. Кисет натовчений махоркою; // нато́вчено, безос. пред. * Образно. – Дурний ти, мов колода, а не журишся. Гадаєш, розуму випитую? Не так багато його натовчено в тебе (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
3. натовчений — НАТО́ВЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до натовкти́ 1, 2. Кисет натовчений махоркою; // нато́вчено, безос. присудк. сл. *Образно. — Дурний ти, мов колода, а не журишся. Гадаєш, розуму випитую? Не так багато його натовчено в тебе (Стельмах, І, 1962, 94).  Словник української мови в 11 томах