нахабно

наха́бно

Присл. до нахабний.

|| Докучливо, уїдливо, сміливо (про тварин, комах і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. нахабно — наха́бно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. нахабно — НАХА́БНО. Присл. до наха́бний. – Любив я досі білявих, а тепер чорнява чогось нависла на очі, – промовив Улас і нахабно подивився Лукині просто в очі (І. Нечуй-Левицький); Оповідач вів себе нахабно (В.  Словник української мови у 20 томах
3. нахабно — НАХА́БНО. Присл. до наха́бний. — Любив я досі білявих, а тепер чорнява чогось нависла на очі, — промовив Улас і нахабно подивився Лукині просто в очі (Н.-Лев., III, 1956, 341); Оповідач вів себе нахабно (Гжицький, Вел.  Словник української мови в 11 томах