Значення в інших словниках
-
нахабніти —
нахабні́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
нахабніти —
НАХАБНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Ставати нахабним. Знав [Остап] коли п'яному поступатися, він ще дужче нахабніє (М. Ю. Тарновський); В останній прихід розповіла Катря пожильцям барака: нахабніє, розоряється той вислужник Йона, життя вже від нього нема (О. Гончар).
Словник української мови у 20 томах
-
нахабніти —
НАХАБНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Ставати нахабним. Підводила голову контрреволюція по містах, нахабніло в степах куркульство (Гончар, II, 1959, 85).
Словник української мови в 11 томах