Великий тлумачний словник сучасної мови

начотництво

начо́тництво

-а, с.

Знання, які базуються на механічному, некритичному засвоєнні прочитаного; формальне наслідування якогось вчення без глибокого проникнення в його сутність, без творчого розвитку його положень.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. начотництво — начо́тництво іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. начотництво — НАЧО́ТНИЦТВО, а, с. Знання, які базуються на механічному, некритичному засвоєнні прочитаного; формальне наслідування якогось вчення без глибокого проникнення в його суть, без творчого розвитку його положень.  Словник української мови у 20 томах
  3. начотництво — НАЧО́ТНИЦТВО, а, с. Знання, які базуються на механічному, некритичному засвоєнні прочитаного; формальне наслідування якогось вчення без глибокого проникнення в його суть, без творчого розвитку його положень.  Словник української мови в 11 томах