начотницький

начо́тницький

-а, -е.

1》 Прикм. до начотництво.

2》 Власт. начотчикам.

Значення в інших словниках

1. начотницький — начо́тницький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. начотницький — НАЧО́ТНИЦЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до начо́тництво. 2. Власт. начотчикам.  Словник української мови у 20 томах
3. начотницький — НАЧО́ТНИЦЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до начо́тництво. Протягом ряду років філософська література носила переважно коментаторський і начотницький характер (Розв. науки в УРСР.., 1957, 22). 2. Власт. начотчикам.  Словник української мови в 11 томах