начотницький
начо́тницький
-а, -е.
1》 Прикм. до начотництво.
2》 Власт. начотчикам.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- начотницький — начо́тницький прикметник Орфографічний словник української мови
- начотницький — НАЧО́ТНИЦЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до начо́тництво. 2. Власт. начотчикам. Словник української мови у 20 томах
- начотницький — НАЧО́ТНИЦЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до начо́тництво. Протягом ряду років філософська література носила переважно коментаторський і начотницький характер (Розв. науки в УРСР.., 1957, 22). 2. Власт. начотчикам. Словник української мови в 11 томах