начотницький
НАЧО́ТНИЦЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до начо́тництво.
2. Власт. начотчикам.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- начотницький — начо́тницький прикметник Орфографічний словник української мови
- начотницький — -а, -е. 1》 Прикм. до начотництво. 2》 Власт. начотчикам. Великий тлумачний словник сучасної мови
- начотницький — НАЧО́ТНИЦЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до начо́тництво. Протягом ряду років філософська література носила переважно коментаторський і начотницький характер (Розв. науки в УРСР.., 1957, 22). 2. Власт. начотчикам. Словник української мови в 11 томах