начотницький

НАЧО́ТНИЦЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до начо́тництво.

2. Власт. начотчикам.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. начотницький — начо́тницький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. начотницький — -а, -е. 1》 Прикм. до начотництво. 2》 Власт. начотчикам. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. начотницький — НАЧО́ТНИЦЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до начо́тництво. Протягом ряду років філософська література носила переважно коментаторський і начотницький характер (Розв. науки в УРСР.., 1957, 22). 2. Власт. начотчикам. Словник української мови в 11 томах