начотництво
НАЧО́ТНИЦТВО, а, с.
Знання, які базуються на механічному, некритичному засвоєнні прочитаного; формальне наслідування якогось вчення без глибокого проникнення в його суть, без творчого розвитку його положень.
У сучасній освіті необхідно рішуче викорінювати начотництво, уникати шаблону й абстрактності, сприяти всебічному розгортанню творчої ініціативи (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- начотництво — начо́тництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- начотництво — -а, с. Знання, які базуються на механічному, некритичному засвоєнні прочитаного; формальне наслідування якогось вчення без глибокого проникнення в його сутність, без творчого розвитку його положень. Великий тлумачний словник сучасної мови
- начотництво — НАЧО́ТНИЦТВО, а, с. Знання, які базуються на механічному, некритичному засвоєнні прочитаного; формальне наслідування якогось вчення без глибокого проникнення в його суть, без творчого розвитку його положень. Словник української мови в 11 томах