нашатир

нашати́р

-ю, ч.

1》 Амонієва сіль соляної кислоти у вигляді білого порошку, що використовується в техніці й хімії; хлорид амонію.

2》 Те саме, що Нашатирний спирт (див. нашатирний).

Значення в інших словниках

1. нашатир — нашати́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. нашатир — Солом'як  Словник чужослів Павло Штепа
3. нашатир — НАШАТИ́Р, ю́, ч. 1. Амонієва сіль соляної кислоти у вигляді білого порошку, що використовують у техніці і медицині; хлористий амоній.  Словник української мови у 20 томах
4. нашатир — (хлористий амоній) NH4Cl, органічна сполука із різким запахом; кристали, які при нагріванні сублімують; застосовують для виготовлення сухих гальванічних елементів, очищення металів перед паянням, у медицині.  Універсальний словник-енциклопедія
5. нашатир — Нашати́р, -ру, -рові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. нашатир — НАШАТИ́Р, ю́, ч. 1. Амонієва сіль соляної кислоти у вигляді білого порошку, що використовується в техніці і медицині; хлористий амоній. У лабораторії аміак звичайно добувають, нагріваючи суміш нашатирю N Н4СІ з гашеним вапном (Заг. хімія, 1955, 342).  Словник української мови в 11 томах