нашийник
наши́йник
-а, ч.
1》 Ремінець або металеве кільце з застібкою, що надівається на шию тварини.
2》 У дишельній упряжі без хомута – широкий ремінь, один кінець якого надівається на шию коня, а другий закріплюється на передньому кінці дишла.
Великий тлумачний словник сучасної української мови