неабиякий

неаби́який

-а, -е.

1》 Великий, немалий, значний.

2》 Видатний, який вирізняється з-поміж інших.

3》 Не такий, як усі, як у всіх, не такий, як завжди; незвичайний. Неабиякий хист.

4》 Не який-небудь, не якийсь там.

Значення в інших словниках

1. неабиякий — неаби́який прикметник  Орфографічний словник української мови
2. неабиякий — НЕАБИЯКИЙ – НЕ АБИЯКИЙ Неабиякий, прикм. Великий, значний; видатний; незвичний. Толову клопотали неабиякі думки (Панас Мирний); Надя побачила в роботі Ступакової неабияку майстерність (Д.  Літературне слововживання
3. неабиякий — див. Великий; хороший  Словник синонімів Вусика
4. неабиякий — [неиабийакией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і  Орфоепічний словник української мови
5. неабиякий — НЕАБИ́ЯКИЙ, а, е. 1. Великий, немалий, значний. Швендяючи по надвір'ю, він бачив неабияку біганину в невістчиному дворі (Панас Мирний); Досвід у Григора був у цьому неабиякий, було чого повчитися (А.  Словник української мови у 20 томах
6. неабиякий — ВАЖЛИ́ВИЙ (який має особливе значення, заслуговує особливої уваги), ВЕЛИ́КИЙ, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВИЗНАЧНИ́Й, ПОВА́ЖНИЙ, ВАГО́МИЙ, ВАГОВИ́ТИЙ рідше, НЕМАЛОВА́ЖНИЙ, ЗНАЧУ́ЩИЙ, НЕЗВИЧА́ЙНИЙ підсил., СЕРЙО́ЗНИЙ, ВА́ЖНИЙ розм.  Словник синонімів української мови
7. неабиякий — НЕАБИ́ЯКИЙ, а, е. 1. Великий, немалий, значний. Швендяючи по надвір’ю, він бачив неабияку біганину в невістчиному дворі (Мирний, IV, 1955, 58); Досвід у Григора був у цьому неабиякий, було чого повчитися (Головко, II, 1957, 304)...  Словник української мови в 11 томах