небувалий
небува́лий
-а, -е.
1》 Якого досі не було; невиданий, небачений.
|| у знач. ім. небувале, -лого, с. Те, чого досі не було.
2》 розм. Який ніде не бував; який не має життєвого досвіду, мало бачив, мало зазнав.
Великий тлумачний словник сучасної української мови