Великий тлумачний словник сучасної мови

неввічливий

невві́чливий

-а, -е.

Який нехтує правилами пристойності, не виявляє уважності, люб'язності; нечемний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. неввічливий — невві́чливий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. неввічливий — Нечемний, невихований, некоректний, нетактовний, с. грубий, неотесаний; (неґалянтний) неґречний.  Словник синонімів Караванського
  3. неввічливий — див. грубий  Словник синонімів Вусика
  4. неввічливий — НЕВВІ́ЧЛИВИЙ, а, е. Який нехтує правилами пристойності, не виявляє уважності, люб'язності; нечемний. Іван був і досі неввічливий, а тепер ще гірший став (Ю. Федькович); Не прихиляється моя душа до неї. Немоторна, нечепурна, неввічлива (Ганна Барвінок).  Словник української мови у 20 томах
  5. неввічливий — ГРУ́БИЙ (який поводить себе нечемно; також про вдачу, поведінку й т. ін.), НЕЧЕ́МНИЙ, НЕВВІ́ЧЛИВИЙ, НЕГРЕ́ЧНИЙ, НЕКУЛЬТУ́РНИЙ, РІЗКИ́Й, БРУТА́ЛЬНИЙ, ДИКУ́НСЬКИЙ підсил., ХАМОВИ́ТИЙ зневажл., СВИНУВА́ТИЙ зневажл., МУЖИКУВА́ТИЙ заст., зневажл.  Словник синонімів української мови
  6. неввічливий — Невві́чливий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. неввічливий — НЕВВІ́ЧЛИВИЙ, а, е. Який нехтує правилами пристойності, не виявляє уважності, люб’язності; нечемний. Іван був і досі неввічливий, а тепер ще гірший став (Федьк.  Словник української мови в 11 томах