невгасаючий

невгаса́ючий

-а, -е.

1》 Який не гасне; невгасимий, незгасний.

2》 перен. Який не зменшується, не зникає.

Значення в інших словниках

1. невгасаючий — невгаса́ючий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. невгасаючий — див. вічний  Словник синонімів Вусика
3. невгасаючий — НЕВГАСА́ЮЧИЙ, а, е. 1. Який не гасне; невгасимий, незгасний. Ніколи ікона Матері Божої, під якою горіло невгасаюче світло, не дивилася на Мотрю такими великими, повними виразу очима, як нині (Б.  Словник української мови у 20 томах
4. невгасаючий — НЕВГАСИ́МИЙ (звичайно про почуття — який не послаблюється, не зникає з часом), НЕЗГА́СНИЙ, НЕЗГАСИ́МИЙ, НЕПОГА́СНИЙ, НЕВГАСА́ЮЧИЙ, НЕГА́СНУЧИЙ, НЕЗГАСА́ЮЧИЙ, НЕВГА́СНИЙ поет., НЕГАСИ́МИЙ заст., поет., НЕЗАГА́СНИЙ поет.  Словник синонімів української мови
5. невгасаючий — НЕВГА́САЮЧИЙ, а, е. 1. Який не гасне; невгасимий, незгасний. 2. перен. Який не зменшується, не зникає. Крізь боїв невгасаючі гули поспішаю до тебе і я, любе місто моє (Уп., Вірші..  Словник української мови в 11 томах