невгасаючий

НЕВГАСА́ЮЧИЙ, а, е.

1. Який не гасне; невгасимий, незгасний.

Ніколи ікона Матері Божої, під якою горіло невгасаюче світло, не дивилася на Мотрю такими великими, повними виразу очима, як нині (Б. Лепкий);

Проїхав я царства-королівства, багато пишних королівен зустрічав я по дорозі, а подібної до тебе ніде не бачив. Очі твої .. ваблять до себе, в самі глибини душі моєї проходять, зіллям-отрутою, мукою солодкою, навіки невгасаючою, точать мою кров (М. Івченко).

2. перен. Який не зменшується, не зникає.

Крізь боїв невгасаючі гули поспішаю до тебе і я, любе місто моє (М. Упеник);

Народна невгасаюча любов, Що йшла дорогами і стежечками .. По світу йде широкими шляхами! (А. Турчинська).

Значення в інших словниках

1. невгасаючий — невгаса́ючий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. невгасаючий — див. вічний  Словник синонімів Вусика
3. невгасаючий — -а, -е. 1》 Який не гасне; невгасимий, незгасний. 2》 перен. Який не зменшується, не зникає.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. невгасаючий — НЕВГАСИ́МИЙ (звичайно про почуття — який не послаблюється, не зникає з часом), НЕЗГА́СНИЙ, НЕЗГАСИ́МИЙ, НЕПОГА́СНИЙ, НЕВГАСА́ЮЧИЙ, НЕГА́СНУЧИЙ, НЕЗГАСА́ЮЧИЙ, НЕВГА́СНИЙ поет., НЕГАСИ́МИЙ заст., поет., НЕЗАГА́СНИЙ поет.  Словник синонімів української мови
5. невгасаючий — НЕВГА́САЮЧИЙ, а, е. 1. Який не гасне; невгасимий, незгасний. 2. перен. Який не зменшується, не зникає. Крізь боїв невгасаючі гули поспішаю до тебе і я, любе місто моє (Уп., Вірші..  Словник української мови в 11 томах