невеселий

невесе́лий

-а, -е.

1》 Якого охопив смуток; якому сумно, безрадісно; сумний, безрадісний.

|| Який виражає смуток.

2》 Сповнений смутку.

3》 Який викликає смуток; похмурий, безрадісний.

|| Який минає, відбувається у смутку, безрадісно.

Значення в інших словниках

1. невеселий — невесе́лий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. невеселий — БЕЗРАДІСНИЙ, СУМНИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. невеселий — див. сумний  Словник синонімів Вусика
4. невеселий — [неивеиселией] м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і  Орфоепічний словник української мови
5. невеселий — НЕВЕСЕ́ЛИЙ, а, е. 1. Якого охопив смуток; якому сумно, безрадісно; сумний, безрадісний. Іде [козак] смутний, невеселий, Ледве несуть ноги. Може, дівчина не любить За те, що убогий? (Т. Шевченко); Схуд [Карпо], пожовк, очі позападали, а сам невеселий (М.  Словник української мови у 20 томах
6. невеселий — невесе́лим (сумови́тим, сумни́м і т. ін.) о́ком, зі сл. диви́тися, погляда́ти і т. ін. Безрадісно, з сумом, журячись і т. ін. Невеселим оком дивилася й її стара мати на ту оселю, на лихий той захист… (Панас Мирний); До Христини підійшов лелека — тихо...  Фразеологічний словник української мови
7. невеселий — ПОХМУ́РИЙ (про погоду, пору року, частину доби, небо — з хмарами, дощем, мрякою; про предмети — оповитий темрявою, імлою), ХМУ́РИЙ, ХМА́РНИЙ, ХМУРНИЙ, СПОХМУРНІ́ЛИЙ, ПОХМУРНІ́ЛИЙ, НАХМУ́РЕНИЙ, НАСУ́ПЛЕНИЙ, ПОНУ́РИЙ, ПОХМУ́РНИЙ заст.; ПРИ́ХМАРНИЙ розм.  Словник синонімів української мови
8. невеселий — НЕВЕСЕ́ЛИЙ, а, е. 1. Якого охопив смуток; якому сумно, безрадісно; сумний, безрадісний. Іде [козак] смутний, невеселий, Ледве несуть ноги. Може, дівчина не любить За те, що убогий? (Шевч.  Словник української мови в 11 томах