Великий тлумачний словник сучасної мови

невесело

неве́село

Присл. до невеселий.

|| у знач. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. невесело — неве́село прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. невесело — див. тривожно  Словник синонімів Вусика
  3. невесело — НЕВЕ́СЕЛО. Присл. до невесе́лий. Капітан посміхнувся невесело (О. Гончар); Тужлива пісня зринає з сопілки та не розважа сумного серця, невесело якось говорить... (М. Коцюбинський); // у знач. присудк. сл. На улиці невесело, В хаті батько лає (Т.  Словник української мови у 20 томах
  4. невесело — НЕВЕ́СЕЛО. Присл. до невесе́лий. Тужлива пісня зринає з сопілки та не розважа сумного серця, невесело якось говорить… (Коцюб., І, 1955, 181); Капітан посміхнувся невесело (Гончар, Тронка, 1963, 153); // у знач. присудк. сл.  Словник української мови в 11 томах